2-Б л/с 24 квітня 2020р. "Фармакологія та медична рецептура"Тема 11: "Лікарські засоби, що впливають на функцію органів травлення"

Викладач  Ісаєнко О.А.

Предмет "Фармакологія та медична рецептура"

Дата 24 квітня 2020р.

Тема 11: "Лікарські засоби, що впливають на функцію органів травлення"

Групи 2-Б л/с

Схема лекція з дисципліни " Фармакологія та медична рецептура " .

Завдання

1. Прочитати лекцію

2. Скласти опорний конспект лекції

3. Дати відповіді на питання самоконтролю

Лекція № 11 "Лікарські засоби, що впливають на функцію органів травлення"

Лікарські засоби, які застосовують при порушенні функції органів травлення

  Засоби, що впливають на апетит

  Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку

  Засоби, що впливають на моторику шлунка

  Засоби, які застосовують при порушенні секреції підшлункової залози

  Гепатотропні засоби

  Проносні засоби

  Протипроносні (антидіарейні) засоби

  Засоби, які застосовують для функціональної діагностики в  гастроентерології

Засоби, що підвищують апетит

Гіркоти (настойка полину, настойка гірка, кульбаба, золототисячник, трилисник, гірчиця, хрін та ін.) вибірково подразнюють смакові рецептори язика, рефлекторно збуджують центр голоду довгастого мозку, підвищують апетит, покращують травлення. Застосовують гіркоти при захворюваннях, що супроводжуються зниженням або відсутністю апетиту (анорексія).

Інсуліни знижують рівень глюкози в крові і збуджують центр голоду довгастого мозку.

Засоби, що знижують апетит (анорексигенні препарати) — дезопімон, фепранон, мазипдол — стимулюють, збуджують центр насичення довгастого мозку і пригнічують центр голоду, знижують апетит. Застосовують при аліментарному ожирінні

Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку

Порушення секреції шлунка пов’язане з нервовою (зниження активності парасимпатичної регуляції і блукаючого нерва), гормональною та місцевою регуляцією.

—                     гіркоти

—                     вуглекислі мінеральні води: містять вуглекислий газ, який посилює секрецію шлункового соку. їх вживають перед їдою на початкових стадіях захворювань: «Єсентуки-17», «Лужанська», «Поляна Квасова»;

—                     препарати на основі лікарських рослин: квітів бузини чорної, ромашки лікарської, трави золототисячнику малого, деревію звичайного тощо.

              Замісна терапія: сік шлунковий натуральний; пепсин; кислота хлоридна розведена; пепсидил; абомін; ацидин-пепсин.

Засоби, які застосовують при гіперсекреції шлункового соку

 І. Антацидні засоби: препарати, які нейтралізують надлишок кислоти шляхом хімічної реакції; антациди є основами.

1.           Сполуки алюмінію: Альгельдрат (алюмінію гідроксид), Алюмінію фосфат (фосфалюгель, гастерин), Алюгастрин, Симальдрат (гелусил), Тисацид.

2.           Комбінації солей: Алюмаг (анацид, маалокс, альмагель, гастал, ренні), Регусил, Гестид (мегалак).

3.           Сполуки магнію: Магнію оксид

ІІ. Засоби, що зменшують секрецію шлункового соку

1.           М-холіноблокатори: Гастроцепін (пірензепін)

2.           Блокатори Н₂ -рецепторів шлунка (блокують гістамінові Н₂-рецептори шлунка і знижують секрецію шлункового соку) Циметидин (альтрамет, гістодил, контрацид, примамет) Ранітидин (гістак, ранісан, зантак, рантак) Фамотидин (квамател, фамосан, блокацид, ульфамід) Нізатидин (аксид).

3.           Блокатори протонного насоса (інгібітори Н+/К+-АТФази) Омепразол (осид, празол, хеліцид, ультоп, омез, ортанол) Пантопразол (контролок) Лансопразол (ланзап)Рабепразол (парієт)

ІІІ. Засоби, що проявляють захисну дію на слизову оболонку шлунка

Де-нол, Смекта, Вентер (сукральфат) Гастрофарм, Мізопростол (сайтотек), Гастрофіт Ліквіритон Плантаглюцид Препарати вісмуту (вікалін, вікаїр)

Засоби, що впливають на моторику шлунка

Блювотні засоби спричинюють антиперистальтику шлунка, а засоби центральної дії -  подразнюють рецептори тригер-зони довгастого мозку, збуджують блювотний центр мозку.

1.      Центральної дії Апоморфіну гідрохлорид

2.      Рефлекторної дії Препарати блювотного кореня, настій трави термопсису, розчин аміаку

                                                             Протиблювотнізасоби

1.           Нейролептики - при безперервному блюванні у період вагітності, при пухлинах мозку, променевій хворобі, під час сеансів хіміотерапії у хворих зі злоякісними пухлинами тощо: .Етаперазин Аміназин Трифтазин Галоперидол

2.           Стимулятори перистальтики Метоклопрамід (реглан, церукал, перинорм) - сильна протиблювотна дія, Цизаприд (цисал, координакс), Домперидон (мотиліум)

3.           Антагоністи серотонінових рецепторів, Ондасетрон (зофран), Тропіндол (тропісетрон)

4.           М-холіноблокатори призначають при блюванні, спричиненому вестибулярними порушеннями: Скополамін (скоподерм), Аерон

Засоби, які застосовують при порушенні зовнішньої секреції підшлункової залози

Для лікування хронічного панкреатиту, пухлин та атрофії залозистих елементів використовують поліферментні препарати або засоби замісної терапії — панкреатин, дистал, іпентал, креон, трифермент, панзинорм, фестал, мезим-форте, дигестал, ензис- тал, ораза, солізим.

Ферментні препарати містять основні ферменти підшлункової залози — трипсин, амілазу, ліпазу, які забезпечують перетравлювання білків, вуглеводів та жирів. Ферментні засоби призначають при розладах травлення, хронічному ентероколіті, панкреатиті тощо.

Для лікування гострого панкреатиту використовують:

а)  антиферментні препарати: апротинін (контрикал, трасилол, гордокс);

б)  М-холіноблокатори.

Контрикал (апротинін, трасилол, гордокс, тсалол) — інгібітор протеолітичних ферментів (трипсину, хімотрипсину, плазміну, калікреїну), який отримують із легень великої рогатої худоби. Препарат знижує активність ферментів підшлункової залози та попереджує розсмоктування утворених тромбів (інгібітор фібринолізу).

Гепатотропні засоби

Жовчогінні препарати Холелітолітичні засоби Гепатопротектори

Жовчогінні препарати — це засоби, які стимулюють утворення жовчі (чинять холеретичну дію) та покращують відток жовчі, розслаблюють непосмуговані м’язи жовчовидільних шляхів та сприяють виходу жовчі у дванадцятипалу кишку (виявляють холекінетичну дію).

Холеретики

1.           Препарати, що містять суху жовч та жовчні кислоти, Алохол, Холензим

2.           Препарати на основі лікарських рослин: Настій кукурудзяних приймочок, квітів цмину (фламін), Холосас, Холагол

3.           Синтетичні препарати: Оксафенамід, Нікодин

Холекінетики

Атропіну сульфат Платифіліну гідротартрат, Но-шпа (дротаверин), Папаверину гідрохлорид, Папазол, Магнію сульфат

Жовчогінні препарати застосовують для лікування хворих з хронічним гепатитом, холециститом, холангітом, дискінезією жовчовидільних шляхів тощо.

Протипоказання: гострий гепатит, дистрофія печінки, холере- тики — при обтураційній жовтяниці.

Алохол — комбінований жовчогінний засіб, що містить суху жовч, екстракти часника та кропиви, активоване вугілля. Він посилює утворення жовчі, секреторну активність печінки та усього травного каналу; зменшує процеси гниття, метеоризм у кишечнику; виявляє легку проносну дію.

Показання до застосування: хронічний гепатит, холецистит, холангіт, звичайний закреп.

Побічні ефекти: в окремих випадках і дуже рідко — алергійні реакції, діарея.

Холосас — натуральний препарат, який виробляють з екстракту шипшини та цукру. Виявляє м’яку спазмолітичну та жовчогінну дії. Покращує обмінні процеси в печінці.

Показання до застосування: хронічний холецистит, гепатит.

Побічні ефекти: відсутні.

Холелітолітичні засоби — препарати, які сприяють розчиненню холестеринових компонентів у жовчному міхурі та жовчовидільних протоках:

Хенодіоксихолева кислота

Гепатопротектори

Гепатопротектори — засоби, що захищають клітини печінки від пошкоджувального впливу гепатотоксичних речовин, нормалізують обмінні процеси в гепатоцитах. їх застосовують для лікування хворих з гепатитом, цирозом печінки, а також для запобігання токсичному впливу на печінку.

Класифікація гепатопротекторів

Засоби, що виливають на фосфоліпіди клітинних мембран

Есенціале, Ліпін, Ліпостабіл, Гептрал (адеметіонин) Орнітин (гепа-мерц) Гепастери А, Б,  Гепасол, Фосфоліп,  Цитраргінін.

Біофлавоноїди (препарати рослинного походження

Силібінін (легалон,силібор, карсил), Білігнін, Гепабене, Симепар, Тивеол, Бонджигар, Лів 52, Гепатофіт, Гепатофальк планта, Цинаризин (ангірол).

Вітаміни та гепатопротектори тваринного походження

Токоферолу ацетат, Сирепар, Трофопар, Вітогепат, Ербісол

Проносні засоби

Проносні препарати (застосовують при закрепах) — засоби, що стимулюють рухову активність кишок, викликають дефекацію.

Сольові (осмотичні) проносні засоби — магнію сульфат, натрію сільфат тощо — створюють у кишках високу концентрацію йонів, підвищують осмотичний тиск, порушують всмоктування води. Вода і розчинені в ній речовини затримуються у кишках, унаслідок чого вони розтягуються, механорецептори подразнюються та посилюється їхня рухова активність. Через 4-6 год настає дефекація: Магнію сульфат, Натрію сульфат, Сіль «Барбара», Лактулоза, (дуфалак,нормазе,порталак)

Застосовують сольові проносні при отруєннях, гострих закрепах.

Контактні проносні препарати подразнюють рецептори різних відділів кишечнику, а ті — спричинюють і посилюють перистальтику кишок: Ізафенін, Фенолфталеїн, Бісакодил (дульколакс), Рицинова олія, Корінь ревеню, Листя сенни, Сеносайд, Сенаде, Сенадексин, Тисасен, Регулакс, Кора крушини (екстракт, сироп), Гуталакс, Депурафлюкс

Проносні, що розм’якшують калові маси

Масло вазелінове, Макрогол (форлакс, фортране)

Проносні, що збільшують об’єм вмісту кишечнику

Ламінарид, Мукофальк

Протипроносні (антидіарейні) засоби

При діареї використовують:

•  антибактеріальні засоби

— антибіотики — ністатин, пімафуцин, поліміксин, леворин та ін.;

— синтетичні антибактеріальні засоби — фталазол, сульгін, ніфуроксазид, інтетрикс та ін.;

•  ентеросорбенти — активоване вугілля, аттапульгіт, ентерос- гель, смекта, альгігель, сорбогель;

•  засоби, що пригнічують перистальтику кишечнику — лоперамід.

Лоперамід — антидіарейний засіб, який знижує тонус і моторику гладких м’язів кишечнику за рахунок дії на опіатні рецептори кишкової стінки, підвищує тонус анального сфінктера. Дія настає швидко і триває 4-6 год.

Показання до застосування: гостра і хронічна діарея різного походження.

Протипоказання: кишкова непрохідність, гострий коліт.

Засоби, які застосовуютьдля функціональної діагностикив гастроентерології

Препарати, які застосовують для функціональної діагностики захворювань печінки, жовчного міхура. З цією метою проводять дуоденальне зондування. Хворому через зонд у дванадцятипалу кишку вводять 50—100 мл теплого 25-30 % розчину магнію сульфату, який сприяє рефлекторному викиду жовчі. Через певні інтервали беруть на дослідження 3 проби — А, В, С.

Засоби, які застосовують для функціональної діагностики захворювань шлунка. З цією метою підшкірно вводять гістамін або пентагастрин, які посилюють секрецію шлункового соку.

Питання самоконтролю:

1. Які лікарські засоби призначають пацієнтам зі зниженим апетитом.

2. Які лікарські засоби призначають пацієнтам при підвищеній кислотності шлункового соку.

3. Які лікарські засоби призначають пацієнтам при блюванні. .

4. Які лікарські засоби призначають пацієнтам при проносах.

5. Які лікарські засоби призначають пацієнтам при запорах.

6. Які лікарські засоби призначають пацієнтам при порушенні функції підшлункової залози.

7. Які лікарські засоби призначають пацієнтам як жовчогінним

8. Перелічити гепатопротектори.