2-Б л/с25 березня 2020р."Фармакологія та медична рецептура" "Психотропні засоби. Нейролептики"

Викладач  Ісаєнко О.А.

Предмет "Фармакологія та медична рецептура"

Дата 25 березня 2020р.

Тема "Психотропні засоби. Нейролептики"

Групи 2-Б л/с

.

Схема лекція з дисципліни " Фармакологія та медична рецептура " .

Завдання

1. Прочитати лекцію

2. Скласти опорний конспект лекції

3. Дати відповіді на питання самоконтролю

Лекція № 9 Психотропні засоби. Нейролептики "

Психотропні засоби

Нейролептики (антипсихотики)

Транквілізатори (анксіолітики)

Седативні (заспокійливі) засоби - Ці препарати пригнічують ЦНС

Антидепресанти

Психостимулятори

Ноотропні засоби

Адаптогени

Аналептики - збуджують ЦНС

Психотропні препарати — засоби, здатні впливати на психічний та емоційний стан людини та змінювати його.

Нейролептики (антипсихотики) — психотропні засоби, які здатні усувати марення і галюцинації (антипсихотична дія), відчуття страху, дратівливість, агресивність (транквілізувальна, анксіолітична, антифобічна дія), рухове і мовленнєве збудження мають протиблювотні властивості і посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС.

Механізм дії нейролептиків: пригнічення дофамінових рецепторів ЦНС, перешкоджання виділенню нейромедіаторів, вплив на ретикулярну формацію головного мозку, лімбічну систему, гіпоталамус.

Нейролептики застосовують:

-для лікування пацієнтів із шизофренією, психозом, маніакальним станом (психічні захворювання, що супроводжуються маренням і галюцинаціями);

- як протиблювотні;

- для нейролептанальгезії ;

- для усунення лікарської залежності від наркотичних анальгетиків та етилового спирту;

- в анестезіології.

Загальні побічні ефекти нейролептиків: симптоми лікарського паркінсонізму.

Аміназин (хлорпромазин) — один із перших нейролептиків, який почали застосовувати в медицині. Виявляє антипсихотичну,  транквілізувальну (усуває відчуття страху, агресивність, напруження) і протиблювотну дію (пригнічує тригерну зону блювотного центру довгастого мозку).

Аміназин також знижує температуру тіла та артеріальний тиск

Тривалість дії — до 6 год. З травного каналу всмоктується погано, повільно виводиться .

Протипоказання: порушення функції нирок, печінки, прогресуючі системні хвороби головного та спинного мозку, коматозний стан, травми мозку, хвороби кровотворних органів.

Галоперидол (галофен, галопер, сенорм, транкодол) — високоактивний нейролептик швидкої дії. Має швидкий і тривалий антипсихотичний, транквілізувальний, протиблювотний ефект. На рівень AT не впливає.

Дроперидол — нейролептик, що має швидку (при внутрішньовенному введенні — через 2-5 хв) та коротку дію — до 30 хв.

Показання до застосування: у комбінації з фентанілом — для нейролептанальгезії (нейролептанальгезія — один із методів загального знеболення без втрати пацієнтом свідомості).

Транквілізатори — психотропні засоби, які здатні усувати відчуття страху, дратівливість, внутрішнє напруження, неспокій і спричинювати відчуття рівноваги, байдужості.

Транквілізатори також сприяють зменшенню рухової активності, розслабленню м’язів, виявляють протисудомну дію, прискорюють засинання, посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС (засобів для наркозу, анальгетиків, снодійних, етилового спирту).

Механізм дії транквілізаторів: вступають у зв’язок зі специфічними бензодіазепіновими рецепторами і чинять гальмівний вплив на підкіркові ділянки головного мозку, зокрема на лімбічну систему, таламус, гіпоталамус.

Показання до застосування: лікування хворих з неврозами, неврозоподібними станами, безсонням; для усунення небажаного емоційного напруження перед операцією; премедикація; комбінована терапія пацієнтів з артеріальною гіпертензією, стенокардією, епілепсією.

Побічні ефекти: звикання і лікарська залежність, сонливість, загальмованість, нудота.

Протипоказання: не можна вживати представникам професій, які вимагають швидкої і точної психічної та рухової реакції.

Діазепам (сибазон, седуксен, реланіум, валіум) — транквілізатор, який ефективно зменшує відчуття напруження, страху, тривоги, виявляє заспокійливу, снодійну, протисудомну, міорелаксуючу та потенціювальну дію. Особливостями цього засобу є властивість зменшувати секрецію шлункового соку та протиарит- мічний ефект.

Більш сильну транквілізувальну дію чинить феназепам, який виявляє найбільший заспокійливий ефект серед транквілізаторів; приблизно однакова з діазепамом лікувальна властивість у хлозепіду (еленіум, лібріум, хлордіазепоксид); слабше, ніж діазепам, діють усі інші транквілізатори.

Седативні (заспокійливі) засоби діють заспокійливо за рахунок посилення процесів гальмування та зниження збудливості ЦН

Броміди (натрію бромід, калію бромід) — заспокійливі засоби, які посилюють і концентрують процеси гальмування у корі головного мозку

Натрію бромід містить 76,7 % брому; менше, ніж інші броміди, подразнює шлунок; входить до складу мікстури Бехтерева.

Калію бромід містить 66 % брому.

Показання до застосування: для лікування хворих з неврозами, неврозоподібними станами, для усунення підвищеної дратівливості, безсоння, істерії.

Побічні ефекти: кумуляція, явища бромізму (отруєння бромом); пригнічення ЦНС, сонливість, загальна в’ялість, ослаблення пам’яті; катаральні явища (нежить, кон’юнктивіт); шкірний висип.

Препарати валеріани (настій коренів із кореневищами валеріани, настойка валеріани, екстракт валеріани сухий у таблетках), корвалол, валокордин, валокармід, корвалдин виявляють седативну та спазмолітичну дію.

Персен — комбінований заспокійливий засіб, що містить екстракти валеріани, м’яти перцевої, меліси.

Антидепресанти — психотропні препарати, які покращують настрій, усувають відчуття туги, безнадії, суїцидальні наміри.

Антидепресанти застосовують для лікування хворих з депресією та депресивними станами.

Амітриптилін (амізол, триптизол, елівел) — антидепресант, виявляє тимолептичний ефект (покращує настрій, підвищує оптимізм, усуває відчуття туги) та має виражену заспокійливу дію. Він також чинить антигістамінний та М-холіноблокувальний ефект. Дія проявляється через 10-14 днів.

Показання до застосування: депресія різного походження.

Побічні ефекти: тахікардія, запаморочення, тремтіння рук, сухість у роті, сонливість.

Протипоказання: недавно перенесений інфаркт міокарда, суіцидальні спроби.

Психостимулятори — психотропні засоби, які вибірково стимулюють психічну та фізичну працездатність, зменшують втомлюваність і тимчасово — потребу в сні.

До психостимуляторів належать: кофеїн, амфетаміну сульфат (фенамін), сиднокарб, меридил. Призначають хворим з астенічними станами, що характеризуються в’ялістю, загальмованістю.

Побічні ефекти: безсоння, підвищена збудливість, звикання, тахікардія.

Кофеїн-бензоат натрію психостимулятор, що виявляє аналептичні властивості. Кофеїн міститься в листях чаю, зернах кави, горіхах коли. Кофеїн підвищує розумову та фізичну працездатність, зменшує втомлюваність та сонливість, стимулює судиноруховий та дихальний центри довгастого мозку. Покращує і прискорює роботу серця, дихання, підвищує AT(при низькому його рівні), посилює основний обмін, сечовиділення та секрецію шлунка.

Сиднокарб — високоефективний синтетичний психостимулятор. Його стимулювальна дія проявляється поступово і не супроводжується ейфорією, руховим збудженням, тахікардією та підвищенням AT.

Ноотропні засоби — психотропні препарати, які покращують інтелектуальну діяльність, мислення, пам'ять, здатність до навчання, активують вищу інтегративну діяльність мозку.

До ноотропних препаратів належать пірацетам (ноотропіл), етирацетам, анірацетам, аміналон (гамалон), натрію оксибути- рат, піридитол (енцефабол), пантогам, серміон, вінпоцетин (кавінтон) тощо.

Механізм дії ноотропних засобів пов’язаний з покращанням обмінних процесів та кровообігу в головному мозку, кращим засвоєнням глюкози нервовими клітинами та підвищеною стійкістю до гіпоксії.

Призначають ноотропні засоби при розумовій недостатності на фоні порушень мозкового кровообігу (після черепно-мозкової травми, крововиливу в мозок, інсульту на тлі атеросклерозу, для лікування дітей з розумовою відсталістю, у геріатричній практиці (при старечому недоумстві).

Пірацетам (ноотропіл) — ноотропний препарат, який стимулює пізнавальні процеси, здатність до навчання, пам’ять, увагу, розумову працездатність.

Протипоказання: геморагічний інсульт, виражені порушення функції нирок.

Серміон (ніцерголін) — ноотропний засіб з переважним впливом на судини мозку. Він знижує тонус мозкових та периферичних судин, збільшуючи мозковий кровоток; активує обмінні процеси в тканинах мозку.

Адаптогени — засоби, які підвищують витривалість при фізичних і психічних навантаженнях та стійкість організму до несприятливих умов навколишнього середовища, сприяють його пристосуванню до постійних змін довкілля.

Механізм дії адаптогенів пов’язаний з впливом на стимуляцію обмінних процесів, метаболізму та нуклеїнового обміну в головному мозку.

Рослинні : Настоянки та рідкі екстракти женьшеню, елеутерококу, левзеї, заманихи, аралії, ехінацеї, родіоли рожевої, лимонника китайського

Тваринні: пантокрин, сапарал, рантарин

Призначають адаптогени хворим при астенії, перевтомі, неврастенії, після виснажливих тривалих хвороб, при артеріальній гіпотензії, сонливості, ослабленій статевій функції.

Аналептики — засоби, що стимулюють життєво важливі центри ЦНС — дихальний та судиноруховий.

Стимуляція аналептиками дихального центру проявляється поглибленням і прискоренням дихання; стимуляція судинорухового центру — звуженням судин, підвищенням AT.

Аналептики з переважною дією на кору головного мозку кофеін- бензоат натрію

Аналептики, що стимулюють центри довгастого мозку: камфора, сульфокамфокаїн, етимізол, кордіамін (нікетамід), бемегрид, карбоген

Аналептики, що діють на рівні спинного мозку : стрихніну нітрат

Камфора — аналептик, який отримують з камфорного лавру або синтетично з піхтової олії.

При підшкірному введенні препарат прямо і рефлекторно стимулює судиноруховий та дихальний центри мозку; покращує скорочувальну активність серця, коронарний кровотік та мікроциркуляцію; виявляє відхаркувальну дію. вводиться п/ш.

Місцева дія камфори — подразлива, відволікальна, протимікробна.

Сульфокамфокаїн —добре розчиняється у воді. На відміну від камфори вводять внутрішньовенно чи внутрішньом’язово

Питання самоконтролю.

1. Дайте загальну характеристику нейролептикам, механізм їх дії.

2.Визначте показання для застосування нейролептиків.

3. Побічні ефекти нейролептиків.

4. Перелічити представників нейролептиків.

5. Дайте загальну характеристику транквілізаторам, механізм їх дії.

6.Визначте показання для застосування транквілізаторів.

7. Побічні ефекти транквілізаторів.

8. Перелічити представників транквілізаторів.

9. Дайте загальну характеристику седативним препаратам, механізм їх дії.

10.Визначте показання для застосування седативних препаратів.

11. Побічні ефекти седативних препаратів.

12. Перелічити представників седативних засобів.

13.Дайте загальну характеристику антидепресантам, механізм їх дії.

14.Визначте показання для застосування антидепресантів.

15. Побічні ефекти антидепресантів.

16. Перелічити представників антидепресантів.

17.Дайте характеристику ноотропним засобам.

18.Дайте характеристику адаптогенам.

19. Дайте загальну характеристику аналептикам, механізм їх дії.

20.Зазначте представників аналептиків.