Ісаєнко О.А. Предмет "Внутрішня медицина" Дата 12 жовтня 2021р. Тема "Бронхіти. Бронхоектатична хвороба. Бронхіальна астма.» Групи 3-Б л/с

 

Викладач  Ісаєнко О.А.

Предмет "Внутрішня медицина"

Дата 12 жовтня 2021р.

Тема "Бронхіти. Бронхоектатична хвороба. Бронхіальна астма.»

Групи 3-Б л/с

.

Схема лекція з дисципліни "Внутрішня медицина" .

 

Завдання

1. Прочитати лекцію

2. Скласти опорний конспект лекції

 

 

 

 

Бронхіти

 

Бронхіти – захворювання, що характеризується запальним процесом у бронхах.

 

Бувають: первинні (процес розвивається у бронхах) і вторинні ( як ускладнення інших хвороб: грип, кір, коклюш, туберкульоз, хвороби серця, хронічні неспецифічні хвороби легень)

 

Також розділяють гострий та хронічний

 

         Гострий бронхіт - гостре дифузне запалення слизової оболонки бронхіального дерева.

 

         Етіологія: інфекційна: віруси та бактерії

                            фізичні фактори: професійний токсичний пил, сухе,   гаряче, холодне повітря

                            хімічні фактори: сірчаний газ, оксид азоту, куріння

 

         Сприятливі чинники: синусити, риніти, тонзиліти

                                             порушення носового дихання

                                             ослаблена реактивність організму

                                             сенсибілізація

 

         Патогенез: 2 фази:

І – реактивно-гіперемічна ( нервово-рефлекторна)

–   виникають патологічні судинні рефлекси

-         порушується кровообіг в стінці бронха (венозний застій)

-         гіперемія слизової

-         збільшення виділення слизу

-         зниження бар’єрної ролі війчастого епітелію

-         порушення моторної і евакуаторної функції бронхів

ІІ – інфекційна

-         виникає внаслідок дії патогенних мікроорганізмів

 

Патанатомія: гіперемія і набряк слизової,

                      гіперсекреція слизу,

                      діапедез лейкоцитів,

                      десквамація епітелію,

                      утворення ерозій

Процес може поширитися  на всі шари стінки  -  панбронхіт

 

Класифікація : трахеобронхіт

                        бронхіт (великі та середні бронхи)

                        бронхіоліт (дрібні бронхи)

                   За перебігом: легка форма

                                          середньотяжка

                                          тяжка

                   за функціональним станом:

                                               необструктивний

                                               обструктивний

 

Клініка: початок раптовий, сухий болісний кашель з незначним харкотинням, відчуття стискання у грудях, може бути задишка, підвищення температури тіла, головний біль, слабкість, пітливість, при аускультації – жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. Можуть бути вологі різнокаліберні хрипи.

Тяжко перебігає бронхіоліт: температура – 38⁰ – 39⁰, інтоксикація, задишка, біль у грудній клітці, одутлість обличчя, синюшність щік, вух, кінцівок. При аускультації: ослаблене дихання, дрібнопухирчасті вологі хрипи, тахікардія, підйом АТ.

Додаткові дослідження: рентгеноглогічно: деяке посилення бронхіального малюнку, в аналізі крові: лейкоцитоз, прискорене ШОЕ.

 

Лікування: ліжковий режим

                   багато теплого пиття

                   інгаляції содою

                   відхаркувальні: бромгексин

                                             термопсис

                                             настій оману високого

                   При сильному кашлю: лібексин

                                                       тусупрекс

                   При обструктивному синдромі: теопек

                                                                      комбівект

                                                                      ефедрін

                                                                      еуфілін

                   При інтоксикації: антибіотики

                                                    бісептол

                   Фізіотерапія: індуктотермія, діатермія

При вірусній інфекції – циклоферон

 

Профілактика: загартування, лікування вогнищ інфекції, боротьба з курінням.

 

 

Хронічний бронхіт –

 дифузне запалення бронхів, яке супроводжується кашлем і виділенням харкотиння протягом 3 місяців щороку в продовж 2 років і більше.

 

 

Етіологія:

-         хімічні фактори: тривале вдихання токсичних речовин (тютюн)

-         рецидивуюча вірусна інфекція

-         імунодифіцитний стан бронхолегеневої системи

-         алергія

 

Патогенез: хронічне запалення бронхів веде до розвитку мукоціліарної недостатності з порушенням очищення бронхів, що супроводжується гіпоксією, легеневою гіпертензією та емфіземою легень.

 

Патанатомія: гіперемія, набряк, поступова заміна війчастого епітелію на кубічний, збільшення слизових залоз, деформація бронхів.

 

Класифікація: буває первинний і вторинний

-         за етіологією:     інфекційний

алергічний

фізичний

хімічний

змішаний

нез’ясованої етіології

-         за характером:      катаральний

слизово-гнійний

гнійний

фіброзний

ерозивний

-         за функцією:   необструктивний

обструктивний

-         за тяжкістю перебігу:      легкий

середньо-тяжкий

тяжкий

-         фази течії:  загострення

ремісії

 

Клініка: кашель, харкотиння (від 5 – 10 до 200 мл за добу), задишка (при фізичному навантаженні – до спокою).

         Загострення:    посилюється кашель

підвищується температура тілу

пітливість

слабкість

нездужання

дихання ослаблене, жорстке, сухі високотемброві хрипи

сухі розсіяні хрипи

Додаткові дослідження:

-         кров: лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, С-реактивний білок, збільшення фібриногенів, глобулінів

-         спірограма: показники знижені

-         рентгенограма: підсилений легеневий малюнок, поширення коренів легень

-         бронхографія

-         піклофлуометрія

 

Ускладнення:       емфізема

                            пневмофіброз

                            астматоідний синдром

                            бронхоектази

                            ателектази

                            дихальна недостатність

                            легеневе серце

 

Лікування:

У фазі загострення:

1.     антибактеріальна  терапія

2.     десенсибілізуючі (кларисин)

3.     стабілізатори клітинних мембран (інтал, кетотифен)

4.     тепле пиття

5.     відхаркуючи (муколтин, трава термопсиса)

6.     еуфілін при обструкції

7.     антигіпоксанти (кисень, карбоген, мексідол, гіпербарична оксигенація)

8.     ангіопротектори (нікотинова кислота, кавінтон )

9.     антиоксиданти (аскорбінова кислота, токоферол ацетат)

10.інгібітори протеаз ( трипсин, хімотрепсин, рибонуклеаза)

У фазі ремісії санаторно-курортне лікування: Одеса, Крим.

 

 

 

Бронхоектатична хвороба

 

Бронхоектатична хвороба – хронічне нагноєння бронхіального дерева з локальним розширенням бронхів

 

Бронхоектази – поширення бронхів.

Бувають: вроджені, придбані, односторонні, двухсторонні.

По формі: циліндричні, мішкоподібні, змішані

 

Етіологія:   генетична неповноцінність стінки бронха:

                   хронічний бронхіт

                   часті пневмонії

                   бронхіальна астма

                   пневмоканіози

 

Патогенез: в основі лежить обструкція бронхів в’язким харкотинням, бронхоспазм.

 

Патанатомія: відбуваються структурні зміни в слизовій, атрофія і загибель еластичних і м’язових волокон, дистрофія хрящової тканини.

 

Класифікація: по тяжкості перебігу:

1.     легкий

2.     середньо тяжкий

3.     тяжкий

Фази  загострення

          ремісії

 

Клініка: кашель, велика кількість харкотиння гнійного, слизовогнійного характеру вранці або при зміні положення тіла 100 – 200 г. на раз (харкотиння двошарове), кровохаркання, температура тіла субфібрильна, біль в грудній клітині, задишка, пітливість, інтоксикація, пальці у вигляді барабанних паличок, нігті – “годинникові скельця”

Асиметрія грудної клітини, відставання в акті дихання, притуплений звук, вологі хрипи.

 

Додаткові дослідження: кров: лейкоцитоз, прискорина ШОЕ.

дослідження харкотиння

рентгенографія

томографія

бронхоскопія

 

Ускладнення:       анілоідоз

                            легенева кровотеча

                            пневмофіброз

                            дихальна недостатність

                            легеневе серце

 

Лікування: консервативне і оперативне

1.     антибіотики: цефалоспорини, пеніциліни, аміноглікозіди.

2.     позиційний дренаж

3.     відхаркуючи

4.     бронхолітики

5.     імуномодулятори

6.     підсилена дієта.

 

У фазі ремісії – загально-зміцнювальна терапія, санаторно-курортне лікування.

 

 

Бронхіальна астма

 

Бронхіальна астма – хронічна рецидивуюча хвороба імунного або неімунного генезу з локалізацією патологічного процесу в бронхах середнього та дрібного калібру, основним проявов якої є напади ядухи зумовлені бронхоспазмом, набряком слизової та гіперсекрецією.

 

Етіологія: полі етіологічне захворювання

-         зовнішні фактори: інфекційні: бактерії, віруси, гриби

неінфекційні: пилок рослин

                            харчові продукти

                            медикаменти

                            забрудненя повітря хім підприє

                            коливання атмосферного тиску

                            вологість, температура повітря

-         внутрішні фактори: порушення імунної системи

·        порушення ендокринної системи

·        порушення вегетативної інервації

·        зміни в мукоциліарному апараті

·        спадковість.

Патогенез: єдиного немає.

         Гіперреактивність – основна патофізіологічна ознака.

         Виділяють 3 стадії:

1.     імунологічна

2.     патохімічна

3.     патофізіологічна

При повторному введенні в організм алергену -  антигену утворюється комплекс антиген-антитіло, який осідає на поверхні бронху. Виділяється гістамін  і БАР. Відбувається спазм бронхів, зниження АТ, набряк слизової, в’язкий ексудат.

 

Пат анатомія:

- у просвіті спазмованого бронха значна кількість секрету,

- утворюються слизові пробки,

- зменшується кількість війчастих клітин,

- стовщується базальна мембрана,

- набряк

- розширення капілярів

- гіпертрофія гладких м’язів

- розвивається емфізема

- інтерстиціальне запалення

 

 

Класифікація:

Поділяють інфекційну, атопічну, змішану форму.

Патогенетичні варіанти: інфекційно-алергічний

                                               атопічний

                                               аутоімунний

                                               дисгормональний

                                               нервово-психічний

                                               дисадренергічний

                                               аспіринів

Фази: загострення

         ремісії

Ступені тяжкості:

І ступінь: інтермітуючий перебіг. Напади ядухи рідкі, 1 раз на тиждень, легкі, короткі. Нічні симптоми 2 рази на місяць.

ІІ ступінь: легкий персистуючий перебіг. Напади короткі, від 1 раз на тиждень до 1 разу на день, нічні симптоми 2 рази на місяць.

ІІІ ступінь – середньо тяжкий персистуючий перебіг. Щоденні  напади, нічні 1 раз на тиждень.

ІV ступінь: тяжкий персистуючий перебіг – постійні тривалі денні і нічні напади.

 

Клініка.

         Прояв – напад експіраторної задишки. Перед нападом провісники: нежить, головний біль, стискання у грудях,  свербіння шкіри.

         При нападі: сухий кашель, утруднене дихання, подовжений видих. Положення вимушене: сидить спираючися на край ліжка. Дихання шумне. Хрипи чути на відстані. Ціаноз губ, набряк шийних вен. Грудна клітина бочкоподібна, голосове тремтіння ослаблене, при перкусії – коробковий звук, ніжні межі опущені, при аускультації – розсіяні сухі хрипи. Тахікардія, приглушені тони. Напад закінчується кашлем з виділенням в’язкого харкотиння.

 

Додаккові дослідження: в крові     6 еозинофілія

                                      В харкотинні: еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена

                                      Рентгенографія – підвищена по вітряність

                                      Спірометрія

 

         Іноді напад переходить у астматичний статус – це тяжкий напад бронхіальної астми, який триває понад 24 годин, характеризується гострою дихальною недостатністю, що зумовлена обструкцією повітряних шляхів в умовах формування резистентності до бронходілятаторів. У 16% випадків астматичного статусу наступає смерть.

         Виділяють 3 стадії астматичного статусу:

І стадія: відзначається зниження бронхорозширюючої реакції на введення теофіліну і симпатоміметиків, виникає часткова обтурація  бронхів з непродуктивним кашлем (перестає виділятися харкотиння). На всьому протязі легень вислуховуються сухі свистячі хрипи, більше на видиху.

ІІ стадія: зникають дихальні шуми і хрипи, настає тотальна обструкція бронхів. До неї веде скупчення густого і в’язкого секрету в просвіті бронху. Одночасно буває тахікардія з артеріальною гіпертензією. При аускультації в легенях спостерігається мозаїчна картина: від відсутності дихальних шумів до їх посилення.

ІІІ стадія: гіпоксія мозку (психоз, марення), поступово настає глибока депресія і втрата свідомості. Дихання аритмічне, поверхневе. При аускультації – „німі” легені. Правошлуночкова серцева недостатність. Гіпоксична і гіперкарнічна коми. Наступає зупинка дихання і серцевої діяльності.

 

Лікування:

         Нападів: бронхолітики

                            Адреноміметики

                            Холінолітики

                            Сантини

Легкий напад:

1.     еуфілін табл., 0,15-0,3

2.     антастман, теофедрин – не можна при аспіріновій БА.

3.     астмопент, беротек – інгаляції

4.     п/ш адреналін 0,1%   0,3 – 0,5 мл

5.     п/ш ефедрин 0,5 – 1,0 мл з папаверином

6.     антигістамінні: димедрол, супрастин, тавегіл

 

напад середньої тяжкості:

1.     інгаляції: алупент, беротек, сальбутамол

2.     в/в еуфілін

3.     преднізолон 30 мл

 

 

тяжкий напад :

1.     повторне введення еуфіліну, преднізолону

 

При астматичному статусі:

І ступеня – регідратаційна терапія ( 1 – 2 л глюкози, фізіологічного розчину разом з преднізолоном 90 – 150 мл, гепарином 10 – 15 тис та еуфіліном кожні 2 години.

У ІІ стадії додається боротьба з ацидозом 4% - 200 мл, киснева терапія

ІІІ стадія – ШВЛ, киснева терапія

 

Лікування між приступами:

-         при атопічній: гіпосенсибілізація, гістіоглобулін

-         при інфекційній: протизапальна терапія

-         при резистентній: преднізолон (за схемою), дихальна гімнастика, відхаркувальні

-         при нервово-психічній: транквілізатори

-         для всіх – дихальна гімнастика, санаторно-курортне лікування

 

 

Профілактика: первинна: спостерігання за людьми, що мають обтяжену спадковість та фактори ризику. Вторинна: у хворих запобігати впливу тих чи інших алергенів.